Сиділи собі козаки на оболонському березі Дніпра, жерли гречу, або ще якусь там корисну гидоту, та й міркували собі: "Що б таке зробити?"
- Може кльову вечірку забодяжити? Ні, було вже. Від цього ноги вранці болять…
- Тоді по горілці вдарити? Ге?! Ні, було вже, від цього голова потім тріщить!
- То по бабах?! Тьху! Від цього потім болить все вищевказане і ще дещо, чого у високому товаристві не називають… Останнє - аж занадто!
- А шо тоді робить?
- Онлайнову гру, кажу, треба робить! Про інопланетні раси, тупі й агресивні! Сміху буде багацько і все таке.
- Діло, хлопці! То давайте спочатку купимо домен якийсь. Наприклад: www.ftwars.com. А саму онлайн-гру назвемо… назвемо… О! FTW!
- А шо воно таке - FTW?
- А хрін з гірчицею його зна!!! Тобі не начхать, чи шо?!
- Тю… Ну, хай собі буде!
Ото ж.
І почалося.
Дійсно, шо воно таке - FTW? Із чим його жеруть? До чого прикладають? Може до голови? До дупи? До чакрів? Суцільне непорозуміння і гармидер у астралі.
Бач! Думка до голови додзьобалась - FTW то буде FeTreeWar, себто, війна заліза та дерева (Ferrum = залізо, Tree = дерево, War = шо воно між собою буде битися до кровавої юшки).
Домен купили, як і домовлялися - www.ftwars.сom.
А потім руки дійшли і до концепту:
"У далекій-далекій галактиці, шо її нема на жодній карті (навіть гральній, навіть на тузі бубєй), зійшлися у кривавому протистоянні дві дуже тупі й агресивні раси: дендруни (дерев'яні люди) і механи (люди-залізяки).
Сама далека галактика називається ЗаЧуМ, або ("Затхлий Чулан Мірозданія" - транслітерація з російської) и ловити в ній щось велике, світле та вічне нема жодного сенсу. Повний, як то кажуть "бєсперспєктівняк".
У кожної раси є своє божество.
У механів - Нанонірвана.
У дендрунів - Довічно Родючий Буратіно.
І така їм тепер доля, отим расам - або завалити одна одну і вознестися понад усім Всесвітом, або взаємно анігілюватися, и тому ж Всесвіту у цьому випадку буде в сто разів краще. Але ж його, Всесвіт, ніхто не питає!
Добре. Із концептом покінчено. Треба переходити до продакшену.
Першооснова кожної онлайн-гри - бій! А там вже чим по мармизі: мечем чи плазмоганом, чи автентичним дрючком, шоб його! - все єдине.
Але люди у більшості своїй зайняті: хто у офісі, хто реферат ковбасить під дамоклевим мечем семестру, або уроки вчить, хтось ввечері ще стовбичить навпроти монітору, але його вже зачекалась кохана дівчина. В ліжку зачекалась, до речі. Тому бій повинен бути автоматичним, щоб не відволікати людей від поважних справ.
- Тю, то воно ж нецікаво!
- Сам ти "тю"! Найбільш цікавим потрібно зробити підготовку до бою.
- Офігєть цікавинка! Дайте двє!
- Поїхали. По-перше, рисуємо персонажу багацько різної зброї, амуніції, щоби він міг стратегічно планувати, що із розмаїття вибору одягти на персонажа. По-друге: робимо походи на квести, котрі будуть допомагати гравцю не занудьгувати, коли він відпочиває. Знайти у походах можна різні речи, що проапгрейдять твоє альтер-его, зроблять сильнішим та витривалішим.
По-третє - а чого б не внести легкого стратегічного шарму у жорстке та безкомпромісне протистояння? А шо?! Все еклектичне та поміж-жанрове зараз модняво!
Тому. Дамо гравцю можливість будувати різноманітні халупи. Кожна халупа буде виконувати свою, поважну роль у цій пацуватій екосистемі ЗаЧуМу: можливість виставляти на ринок більше одиниць товару, можливість награбувати більше, або знайти у поході щось дуже цінне, можливість зробити свого приручену істотку більш сильною, хитрою, або плодючою, можливість…
- А шо, приручені істотки теж будуть?!
- Будуть! Бо воно завжди приємно - помацяти за хутро шось велике, брутальне, але вірне та віддане тобі!
…себто цих "дерев" розвитку будівель треба понапхати у гру стільки, шоб гравець очманів й відчув на собі, яке велике діло - стратегічне планування.
А ще новини!
Новини повинні примусити гравця одразу і назавжди відчути себе у вирі найважливіших подій ЗаЧуМу. Щоб асоціював себе із тим химерним світом, у який по недолугості своїй таки потрапив. Новини "на рідній ЗаЧуМовській мові"! Отаке.
- А це як? У мозок не лізе, пардон…
- А це так! Гнати, гнати і ще раз гнати, по-чорному! Але красиво, іронічно і мозаїчно: під однією правдою - інша, під стьобом - сльози, під начебто загрозою - сміх!
- Офігєть! Дайте двє… і обидві пофарбуйте!
- Ото ж бо!
Швидко казці минати, але не справі тривати…
Себто, що це я?! Гра вже готова, проходить обов'язковий бета-тест. Казка стає реальністю. А якщо не вірите - ось вам ще раз: www.ftwars.com. Поки гра, незважаючи на козацьке походження, транслюється у Всесвіт суто російською, але не за горами-долами той час, коли вона повністю перекладеться на нашу калинову і на забугорну баобабову.
Тож запрошуємо!
Всіх, у кого є кавал мозку, півгодини на день (мінімум, звичайно!), та почуття гумору.
